Міжнародні нормативно-правові акти
- Матеріали ІФЛА : Маніфест про інтернет
- Маніфест шкільних бібліотек (ІФЛА)
- Керівництво ІФЛА по бібліотечному обслуговуванню аудіовізуальними матеріалами
- Керівництво ІФЛА / ЮНЕСКО для шкільних бібліотек
Основні міжнародні нормативно-правові акти в області організації діяльності шкільних бібліотек.
До найважливіших міжнародних документів належить "Конвенція ООН про права дитини", прийнята на сесії Генеральної Асамблеї ООН в листопаді 1989 року і ратифікована СРСР в червні 1990 року. У цій Конвенції разом із загальними станами, що забезпечують кожній дитині право на збереження життя, здоров'я, своєї індивідуальності, свободи думки, совісті і релігії, - в статті 28 передбачається право дитини на освіту, у тому числі право на доступ до інформації і матеріалів.
Іншим важливим документом є "Всесвітня програма дій, що стосується молоді, до 2000 року і на і на наступний період", прийнята Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 50/81 14 грудня 1995 року. Упрограмі говориться, що "молодь всього світу, живучи в країнах, що характеризуються різними рівнями розвитку і різними соціально-економічними умовами, прагне до повнокровної участі в житті суспільства, як це передбачено в Статуті Організації Об'єднаних Націй, включаючи:
- досягнення рівня освіти, співвимірного спрямуванням молодих людей;
- доступ до можливостей зайнятості, відповідних їх здібностей;
- продовольство і живлення, необхідні для забезпечення повнокровної участі в житті суспільства;
- довкілля і соціальні умови, сприяючі хорошому здоров'ю і захисту від хвороб і шкідливих пристрастей і вільні від усіх видів насильства;
- права людини і основні свободи без відмінності раси, підлоги, мови, релігії і без яких-небудь інших форм дискримінації;
- участь в процесах вироблення рішень;
- місця і об'єкту для культурного відпочинку, дозвілля і заняття спортом для підвищення рівня життя молодих людей, як в сільських, так і в міських районах.
У Програмі серйозна увага приділена освіті молоді, заохоченню таких освітніх і учбових систем, які більшою мірою відповідали б нинішнім і майбутнім потребам молодих людей.
У пункті 25 Програм вказується на те, що "слід підкреслити значення розвитку інформаційних навичок, тобто навичок пошуку інформації, доступу до неї і її використання, а також інформатики і заочного навчання".
У документах ООН необхідно зупинитися і на Декларації і плані дій "Світ, придатний для життя дітей", які прийняті резолюцією S27/2й спеціальної сесії Генеральної Асамблеї 10 травня 2002
Основну ідею декларації ілюструють наступні її положення:
1. "Діти - передусім. У усій діяльності, що стосується дітей, першочергову увагу слід приділяти найкращому забезпеченню інтересів дитини". "Не забути жодну дитину. Кожна дівчинка і кожен хлопчик народжуються вільними і рівними у своїй гідності і своїх правах; тому необхідно покінчити з дискримінацією відносно дітей в усіх її формах". У плані дій із створення світу, придатного для життя дітей, пункт 14 свідчить: "Світ, придатний для життя дітей, - це такий світ, в якому усі діти отримують найкращі можливі умови на початку життя і мають доступ до якісної базової освіти.. Ми сприятимемо фізичному, психологічному, духовному, соціальному, емоційному, пізнавальному і культурному розвитку дітей як пріоритетному напряму національних і глобальних дій.
Для побудови бібліотечної політики будь-якого рівня, від масштабів держави до масштабів окремої шкільної бібліотеки, важливий текст, прийнятий Всесвітнім форумом за освітою (Дакар, Сенегал, 26-28 квітня 2000 р.) "Освіта для усіх, : виконання наших загальних зобов'язань" (Додаток 1).
Доповідь заступника голови Російського комітету Програми ЮНЕСКО "Інформація для усіх" А.А. Демидова "Через бібліотеки - до знань" демонструє підхід ЮНЕСКО до ролі бібліотек в побудові суспільства знань, припускаючий акцент не на технічних аспектах, а на змістовній стороні проблеми інформаційних ресурсів, тобто і на складі фондів бібліотек (2003 м. Париж, Штаб-квартира ЮНЕСКО). У доповіді говориться про необхідність саме нині "активізувати процес глобального аналізу завдань, проблем і кінцевої мети інформаційного суспільства, прагнучи при цьому до зміцнення інтелектуальної співпраці в справі застосування інформаційних і комунікаційних технологій у формуванні інформаційної політики.
Крім того, А.А. Демидовым підкреслюється важливість таких моментів, як:
- гарантія доступності інформації;
- застосовність законодавства про інтелектуальну власність до об'єктів в мережі Інтернет;
- межі допустимості втручання держави в інформаційні стосунки в бізнесі і суспільстві;
- інформаційна безпека;
- співвідношення моральних, релігійних, корпоративних і правових регуляторів в протидії поширенню асоціальної інформації і багатьох інших питань
Шкільному бібліотекареві необхідно знати і про документи, що безпосередньо відносяться до бібліотек. У ряді цих документів:
- Маніфест про публічну бібліотеку ИФЛА/ЮНЕСКО (1995 р.);
- Маніфест шкільних бібліотек, прийнятий в 2000 році на 66й Генеральної конференції ИФЛА (Додаток 2);
- Маніфест ИФЛА про Інтернет 2002 року (Додаток 3);
- Рекомендації по бібліотечному обслуговуванню підлітків і молоді ИФЛА 2003 року, адресовані бібліотекарям різних країн, працюючим в самих різних типах бібліотек, як в місті, так і в сільській місцевості, адміністраторам бібліотек і усім, хто приймає рішення, педагогам і студентам бібліотечних шкіл.
- Керівництво ІФЛА/ЮНЕСКО для шкільних бібліотек 2002 року Маніфест шкільних бібліотек відповідно до принципів, викладених в Маніфесті публічних бібліотек ИФЛА/ЮНЕСКО, визначає шкільну бібліотеку "як частину ширшої бібліотечно-інформаційної системи", що дуже важливо для бібліотек низки країн, де шкільну бібліотеку схильні розглядати лише як допоміжний підрозділ школи. У Маніфесті також говориться про те, що підвищення рівня письменності бібліотекарів, що вчаться внаслідок співпраці, і учителів є доведеним фактом - "сприяє розвитку навичок читання, запам'ятовування, рішення завдань, а також виробленню уміння користуватися інформаційно- комунікаційними технологіями
Маніфест ИФЛА про Інтернет декларує необхідність підтримувати права користувачів в пошуку інформації по власному вибору бібліотеками і інформаційними службами, шанувати їх права на невтручання в приватне життя і конфіденційність відносно використовуваних ними ресурсів, нести відповідальність за надання і забезпечення загальнодоступної якісної інформації і засобів комунікації. Дуже актуальне положення Маніфесту про необхідність "надання користувачам кваліфікованої допомоги у використанні вибраних ними інформаційних джерелах і послуг.
Коментарi